Фінансова звітність Компанії (надалі - фінансова звітність) є фінансовою звітністю загального призначення, яка сформована з метою достовірно подання фінансового стану, фінансових результатів діяльності та грошових потоків Компанії для задоволення інформаційних потреб широкого кола користувачів при прийнятті ними економічних рішень.

Концептуальною основою фінансової звітності Товариства за період з 01.01.2025  по 31.12.2025  є Стандарти бухгалтерського обліку МСФЗ, що включають Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), в редакції офіційно оприлюдненій на 31 грудня 2024 року на веб-сайті Міністерства фінансів України.

Підготовлена Товариством фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО станом на 01 січня 2025 року, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації.

При формуванні фінансової звітності Компанія керувалася також вимогами національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ.

Управлінський персонал несе відповідальність за складання фінансової звітності Компанії згідно з вищезазначеною концептуальною основою. Управлінський персонал також несе відповідальність за такий внутрішній контроль, який він визначає потрібним для того, щоб забезпечити складання фінансової звітності Компанії, що не містить суттєвих викривлень унаслідок шахрайства або помилки.

Ця фінансова звітність стосується одного суб'єкта господарювання.

Рік, що закінчується 31 грудня 2025 року

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України - гривня.

Звітність складено у тисячах гривень, округлених до цілих

При підготовці фінансової звітності Товариство здійснює оцінки та припущення, які мають вплив на елементи фінансової звітності, ґрунтуючись на МСФЗ, МСБО та тлумаченнях, розроблених Комітетом з тлумачень міжнародної фінансової звітності. Оцінки та судження базуються на попередньому досвіді та інших факторах, що за існуючих обставин вважаються обґрунтованими і за результатами яких приймаються судження щодо балансової вартості активів та зобов'язань. Хоча ці розрахунки базуються на наявній у керівництва Товариства інформації про поточні події, фактичні результати можуть зрештою відрізнятися від цих розрахунків. Області, де такі судження є особливо важливими, області, що характеризуються високим рівнем складності, та області, в яких припущення й розрахунки мають велике значення для підготовки фінансової звітності за МСФЗ, наведені нижче.

Судження щодо операцій, подій або умов за відсутності конкретних МСФЗ

Якщо немає МСФЗ, який конкретно застосовується до операції, іншої події або умови, керівництво Товариство застосовує судження під час розроблення та застосування облікової політики, щоб інформація була доречною для потреб користувачів для прийняття економічних рішень та достовірною, у тому значенні, що фінансова звітність:

- подає достовірно фінансовий стан, фінансові результати діяльності та грошові потоки Товариства;

- відображає економічну сутність операцій, інших подій або умов, а не лише юридичну форму;

- є нейтральною, тобто вільною від упереджень;

- є повною в усіх суттєвих аспектах.

Під час здійснення судження керівництво Товариства посилається на прийнятність наведених далі джерел та враховує їх у низхідному порядку:

а) вимоги в МСФЗ, у яких ідеться про подібні та пов'язані з ними питання;

б) визначення, критерії визнання та концепції оцінки активів, зобов'язань, доходів та витрат у Концептуальній основі фінансової звітності.

Під час здійснення судження керівництво Товариства враховує найостанніші положення інших органів, що розробляють та затверджують стандарти, які застосовують подібну концептуальну основу для розроблення стандартів, іншу професійну літературу з обліку та прийняті галузеві практики, тією мірою, якою вони не суперечать вищезазначеним джерелам.

Операції, що не регламентуються МСФЗ Товариством не здійснювались.

Термін корисного використання основних засобів та нематеріальних активів

Оцінка термінів корисного використання основних засобів та нематеріальних активів є предметом професійного судження, яке базується на основі досвіду використання аналогічних активів. Майбутні економічні вигоди від даних активів, виникають переважно від їх поточного використання під час надання послуг. Тим не менш, інші фактори, такі як фізичний та моральний знос, часто призводять до змін розмірів майбутніх економічних вигід, які як очікується будуть отримані від використання даних активів.

Керівництво періодично оцінює правильність остаточного терміну корисного використання основних засобів та нематеріальних активів. Ефект від перегляду остаточного терміну корисного використання основних засобів та нематеріальних активів відображається у періоді, коли такий перегляд мав місце чи в майбутніх звітних періодах, якщо можливо застосувати. Відповідно, це може вплинути на величину майбутніх амортизаційних відрахувань та балансову вартість основних засобів.

Судження щодо змін справедливої вартості фінансових активів

Керівництво Товариства вважає, що облікові оцінки та припущення, які мають відношення до оцінки фінансових інструментів, де ринкові котирування недоступні, є ключовим джерелом невизначеності оцінок, тому що:

а) вони з високим ступенем ймовірності зазначають зміни з плином часу, оскільки оцінки базуються на припущеннях керівництва щодо відсоткових ставок, волатильності, змін валютних курсів, показників кредитоспроможності контрагентів, коригувань під час оцінки інструментів, а також специфічних особливостей операцій;

б) вплив змін в оцінках на активи, відображені в звіті про фінансовий стан, а також на доходи (витрати) може бути значним.

Якби керівництво Товариства використовувало інші припущення щодо відсоткових ставок, волатильності, курсів обміну валют, кредитного рейтингу контрагента, дати оферти і коригувань під час оцінки інструментів, більша або менша зміна в оцінці вартості фінансових інструментів у разі відсутності ринкових котирувань мала б істотний вплив на відображений у фінансовій звітності чистий прибуток та збиток.

Розуміючи важливість використання облікових оцінок та припущень щодо справедливої вартості фінансових активів в разі відсутності вхідних даних щодо справедливої вартості першого рівня, керівництво Товариства планує використовувати оцінки та судження, які базуються на професійній компетенції працівників Товариства, досвіді та минулих подіях, а також з використанням розрахунків та моделей вартості фінансових активів. Залучення  зовнішніх експертних оцінок є прийнятним та необхідним щодо таких фінансових інструментів де оцінка, яка базується на професійній компетенції, досвіді та розрахунках є, на думку Керівництва, недостатньою.

Використання різних маркетингових припущень та/або методів оцінки може мати значний вплив на передбачувану справедливу вартість.

Судження щодо очікуваних термінів утримування фінансових інструментів

Керівництво Товариства застосовує професійне судження щодо термінів утримання фінансових інструментів, що входять до складу фінансових активів. Професійне судження за цим питанням ґрунтується на оцінці ризиків фінансового інструменту, його прибутковості й динаміці та інших факторах. Проте існують невизначеності, які можуть бути пов'язані з призупиненням обігу цінних паперів, що не є підконтрольним керівництву Товариства фактором і може суттєво вплинути на оцінку фінансових інструментів.

Судження щодо виявлення ознак знецінення активів

На кожну звітну дату Товариство проводить аналіз дебіторської заборгованості, іншої дебіторської заборгованості та інших фінансових активів на предмет наявності ознак їх знецінення. Відносно фінансових активів, які оцінюються за амортизованою вартістю, Товариство на дату виникнення фінансових активів та на кожну звітну дату визначає рівень кредитного ризику.

Товариство визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовими активами, які оцінюються за амортизованою вартістю, у розмірі очікуваних кредитних збитків за весь строк дії фінансового активу (при значному збільшенні кредитного ризику/для кредитно-знецінених фінансових активів) або 12-місячними очікуваними кредитними збитками (у разі незначного зростання кредитного ризику).

Зазвичай очікується, що очікувані кредитні збитки за весь строк дії мають бути визнані до того, як фінансовий інструмент стане прострочений. Як правило, кредитний ризик значно зростає ще до того, як фінансовий інструмент стане простроченим або буде помічено інші чинники затримки платежів, що є специфічними для позичальника, (наприклад, здійснення модифікації або реструктуризації).

Кредитний ризик за фінансовим інструментом вважається низьким, якщо фінансовий інструмент має низький ризик настання дефолту, позичальник має потужній потенціал виконувати свої договірні зобов'язання щодо грошових потоків у короткостроковій перспективі, а несприятливі зміни в економічних і ділових умовах у довгостроковій перспективі можуть знизити, але не обов'язково здатність позичальника виконувати свої зобов'язання щодо договірних грошових потоків.

Фінансові інструменти не вважаються такими, що мають низький кредитний ризик лише на підставі того, що ризик дефолту за ними є нижчим, ніж ризик дефолту за іншими фінансовими інструментами Товариства або ніж кредитний ризик юрисдикції, в якій Товариство здійснює діяльність.

Очікувані кредитні збитки за весь строк дії не визнаються за фінансовим інструментом просто на підставі того, що він вважався інструментом із низьким кредитним ризиком у попередньому звітному періоді, але не вважається таким станом на звітну дату. У такому випадку Товариство з'ясовує, чи мало місце значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання, а отже чи постала потреба у визнанні очікуваних кредитних збитків за весь строк дії.

Очікувані кредитні збитки визнаються виходячи з власного професійного судження керівництва за наявності об'єктивних даних, що свідчать про зменшення передбачуваних майбутніх грошових потоків за даним активом у результаті однієї або кількох подій, що відбулися після визнання фінансового активу.

Використання ставок дисконтування

Ставка дисконту - це процентна ставка, яка використовується для перерахунку майбутніх потоків доходів в єдине значення теперішньої (поточної) вартості, яка є базою для визначення ринкової вартості бізнесу. З економічної точки зору, в ролі ставки дисконту є бажана інвестору ставка доходу на вкладений капітал у відповідні з рівнем ризику подібні об'єкти інвестування, або - ставка доходу за альтернативними варіантами інвестицій із зіставляння рівня ризику на дату оцінки. Ставка дисконту має визначатися з урахуванням трьох факторів:

а) вартості грошей у часі;

б) вартості джерел, які залучаються для фінансування інвестиційного проекту, які вимагають різні рівні компенсації;

в) фактору ризику або міри ймовірності отримання очікуваних у майбутньому доходів.

Для визнання активу у вигляді права користування об'єктом оренди та зобов'язань з оренди Товариство використовує ставку дисконтування, яка дорівнює вартості залучення коштів державою через механізм Облігацій Внутрішньої Державної Позики, що публікується на сайті Національного Банку України (https://bank.gov.ua/ua/markets/ovdp/fair-value).  

800200

822390-11

Розмір винагороди аудитору становить - 61 000,00 грн

Фінансова звітність Компанії затверджена до випуску (з метою оприлюднення) керівником 06 лютого 2026 року. Ні учасники Компанії, ні інші особи не мають права вносити зміни до цієї фінансової звітності після її затвердження до випуску.

Ця фінансова звітність підготовлена на основі історичної собівартості та справедливої вартості або амортизаційної собівартості окремих фінансових інструментів відповідно до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти. Оцінка справедливої вартості здійснюється з використанням методів оцінки фінансових інструментів, дозволених МСФЗ 13 "Оцінки за справедливою вартістю". Такі методи оцінки включають використання справедливої вартості як ціни, яка була б тримана за продаж активу, або сплачена за передачу зобов'язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Зокрема, використання біржових котирувань або даних про поточну ринкову вартість іншого аналогічного за характером інструменту, аналіз дисконтованих грошових потоків або інші моделі визначення справедливої вартості. Передбачувана справедлива вартість фінансових активів і зобов'язань визначається з використанням наявної інформації про ринок і відповідних методів оцінки.

Грошові кошти складаються з готівки в касі та коштів на поточних рахунках у банках.

Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається зазвичай як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад, протягом не більше ніж три місяці з дати придбання.

Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися в національній валюті та в іноземній валюті.

Грошові кошти та їх еквіваленти визнаються за умови відповідності критеріям визнання активами.

Подальша оцінка грошових коштів здійснюється за амортизованою вартістю.

Подальша оцінка еквівалентів грошових коштів, представлених депозитами, здійснюється за амортизованою собівартістю.

Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційними курсами Національного банку України (НБУ).

У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках в банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані у складі непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду.

Справедлива вартість грошових коштів суттєво не відрізняється від їх балансової вартості.

В складі грошових коштів та їх еквівалентів станом на 31.12.2025 обліковуються: 

- грошові кошти в національній валюті на поточних рахунках наступних банків: АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" - 471 тис. грн. 
- АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК" - 5 грн. 
- Короткостроковий депозит (вклад) з терміном погашення до трьох місяців без права довгострокового повернення - 2 300 тис. грн. розміщений в АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" під 10,5 % річних;

В складі грошових коштів та їх еквівалентів станом на 31.12.2024 обліковуються: 

- грошові кошти в національній валюті на поточних рахунках наступних банків: АТ "ПІРЕУС БАНК МКБ" - 2 429 тис. грн. 
- АТ "ПРОКРЕДИТ БАНК" - 3 тис. грн. 

   Станом на 31.12.2025 Компанія не передавала будь-які грошові кошти або їх еквіваленти в заставу з метою забезпечення виконання своїх зобов'язань або зобов'язань третіх осіб.

Звіт про Рух грошовий коштів за 2024 рік та 2025 рік складено за прямим методом.

Товариство обирає та застосовує свої облікові політики послідовно для подібних операції, інших події або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними.

Товариство обирає та застосовує свої облікові політики послідовно для подібних операцій, інших подій або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними.

Відповідно до МСФЗ 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки", КУА змінює облікову політику, тільки якщо зміна:

а) вимагається МСФЗ, або

б) приводить до того, що фінансова звітність надає достовірну та доречнішу інформацію про вплив операцій, інших подій або умов на фінансовий стан, фінансові результати діяльності або грошові потоки Товариства.

Обраний метод оцінки активів без внесення змін в облікову політику змінюватись не може.

Не вважаються змінами в Обліковій політиці події або операції, що відрізняються за змістом від  попередніх подій або операцій, або такі, що не відбувалися раніше.

Однакові політики застосовуються протягом кожного періоду та в проміжок часу від одного періоду до іншого, щоб користувачі фінансової звітності мали змогу порівняти фінансову звітність КУА через якийсь час для визначення тенденцій у фінансовому стані, фінансових результатах діяльності та грошових потоках.

Кредиторська заборгованість визнається як зобов'язання тоді, коли Компанія стає стороною договору та, внаслідок цього, набуває юридичне зобов'язання сплатити грошові кошти.Поточні зобов'язання - це зобов'язання, які відповідають одній або декільком із нижченаведених ознак:·Керівництво Компанії сподівається погасити зобов'язання або зобов'язання підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду;·Керівництво Компанії не має безумовного права відстрочити погашення зобов'язання протягом щонайменше дванадцяти місяців після звітного періоду.Поточні зобов'язання визнаються за умови відповідності визначенню і критеріям визнання зобов'язань. Поточну кредиторську заборгованість без встановленої ставки відсотка Компанія оцінює за сумою первісного рахунку фактури, якщо вплив дисконтування є несуттєвим.

Компанія не визнає умовні зобов'язання в звіті про фінансовий стан Компанії. Інформація про умовне зобов'язання розкривається, якщо можливість вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, не є віддаленою. Компанія в поточному періоді не визнає умовні активи. Стисла інформація про умовний актив розкривається, коли надходження економічних вигід є ймовірним.Проти Компанії судових позовів не подавалось. Резерви у фінансовій звітності не створювалися.Внаслідок наявності в українському податковому законодавстві положень, які дозволяють більш ніж один варіант тлумачення, а також через практику, що склалася в нестабільному економічному середовищі, за якої податкові органи довільно тлумачать аспекти економічної діяльності, у разі, якщо податкові ограни піддадуть сумніву певне тлумачення, засноване на оцінці керівництва економічної діяльності Компанії, ймовірно, що Компанія змушена буде сплатити додаткові податки, штрафи та пені. Така невизначеність може вплинути на вартість фінансових інструментів, втрати та резерви під знецінення, а також на ринковий рівень цін на угоди. На думку керівництва Компанія сплатила усі податки, тому фінансова звітність не містить резервів під податкові збитки. Податкові звіти можуть переглядатися відповідними податковими органами протягом трьох років.

822390-11

Компанія визнає банківські депозити зі строком погашення від чотирьох до дванадцяти місяців з дати фінансової звітності, в разі, якщо дострокове погашення таких депозитів ймовірно призведе до значних фінансових втрат, в складі поточних фінансових інвестицій.Компанія відносно банківських депозитів має наступну модель розрахунку збитку від знецінення фінансового активу:·при розміщенні депозиту в банку з високою надійністю (інвестиційний рівень рейтингу uaAAA, uaAA, uaA, uaBBB та банки, що мають прогноз "стабільний", що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на дату розміщення коштів резерв збитків розраховується в залежності від строку та умов розміщення (при розміщенні від 1 до 3-х місяців - розмір збитку складає 0%, від 3-х місяців до 1 року - 1% від суми розміщення, більше 1 року - 2%);·при розміщенні депозиту в банку з більш низьким кредитним рейтингом (спекулятивний рівень рейтингу, що присвоюється рейтинговими агентствами, які внесені до Державного реєстру уповноважених рейтингових агентств НКЦПФР) на дату розміщення коштів резерв збитку розраховується у розмірі від 7% до 20% від суми вкладу в залежності в розміру ризиків.

Амортизація основних засобів Компанії нараховується прямолінійним методом з використанням таких щорічних норм:

Найменування

 Амортизація активу з права користування здійснюється за прямолінійним методом, починаючи з місяця початку оренди. Якщо за умовами договору оренди Компанії передається право власності на актив, що є предметом оренди, до кінця терміну оренди або Компанії надається право та вона має намір придбати в подальшому предмет оренди, амортизація такого активу здійснюється до кінця строку його корисного використання. В інших випадках амортизація активу в форму права з користування здійснюється Компанією до більш ранньої з двох дат: кінець строку оренди або кінець строку корисного використання активу, що є предметом оренди.

Компанія визнає короткострокові виплати працівникам як витрати та як зобов'язання після вирахування будь-якої вже сплаченої суми. Компанія визнає очікувану вартість короткострокових виплат працівникам за відсутність як забезпечення відпусток - під час надання працівниками послуг, які збільшують їхні права на майбутні виплати відпускних.

 Компанія також створює резерв витрат на оплату щорічних (основних та додаткових) відпусток. Розрахунок такого резерву здійснюється на підставі правил Облікової політики Компанії. Розмір створеного резерву оплати відпусток підлягає інвентаризації на кінець року. Розмір відрахувань до резерву відпусток, включаючи відрахування на соціальне страхування з цих сум, розраховуються виходячи з кількості днів фактично невикористаної працівниками відпустки та їхнього середньоденного заробітку на момент проведення такого розрахунку. Також можуть враховуватися інші об'єктивні фактори, що впливають на розрахунок цього показника. У разі необхідності робиться коригуюча проводка в бухгалтерському обліку згідно даних інвентаризації резерву відпусток.

Кількість працівників станом на 31.12.2025р. складає 5 осіб,  на 31.12.2024р. - 5 осіб.

Між датою складання та датою затвердження фінансової звітності (06.02.2026р.) жодних подій, які б могли вплинути на показники фінансової звітності станом на 31.12.2025р. та економічні рішення користувачів, не відбувалося.

Товариство не має фінансових інструментів, що оцінюються за справедливою вартістю.

Фінансові витрати

До фінансових активів, що оцінюються за амортизованою собівартістю, Компанія відносить дебіторську заборгованість, у тому числі позики, та векселі. Після первісного визнання Компанія оцінює їх за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод ефективного відсотка. (Якщо ставка дисконтування на дату оцінки перевищує рівень суттєвості, встановленої в Обліковій політиці). Застосовуючи аналіз дисконтованих грошових потоків, Компанія використовує одну чи кілька ставок дисконту, котрі відповідають переважаючим на ринку нормам доходу для фінансових інструментів, які мають в основному подібні умови і характеристики, включаючи кредитну якість інструмента, залишок строку, протягом якого ставка відсотка за контрактом є фіксованою, а також залишок строку до погашення основної суми та валюту, в якій здійснюватимуться платежі. Компанія оцінює станом на кожну звітну дату резерв під збитки за фінансовим інструментом у розмірі, що дорівнює: - 12-місячним очікуваним кредитним збиткам у разі, якщо кредитний ризик на звітну дату не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання; - очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії фінансового інструменту, якщо кредитний ризик за таким фінансовим інструментом значно зріс із моменту первісного визнання. У випадку фінансових активів кредитним збитком є теперішня вартість різниці між договірними грошовими потоками, належними до сплати на користь Компанії за договором; і грошовими потоками, які Компанія очікує одержати на свою користь. Станом на кожну звітну дату Компанія оцінює, чи зазнав кредитний ризик за фінансовим інструментом значного зростання з моменту первісного визнання. При виконанні такої оцінки Компанія замість зміни суми очікуваних кредитних збитків використовує зміну ризику настання дефолту (невиконання зобов'язань) протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента. Для виконання такої оцінки Компанія порівнює ризик настання дефолту (невиконання зобов'язань) за фінансовим інструментом станом на звітну дату з ризиком настання дефолту за фінансовим інструментом станом на дату первісного визнання, і враховує при цьому обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію, що є доступною без надмірних витрат або зусиль, і вказує на значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання. Компанія може зробити припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим інструментом не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, якщо було з'ясовано, що фінансовий інструмент має низький рівень кредитного ризику станом на звітну дату. У випадку фінансового активу, що є кредитно-знеціненим станом на звітну дату, але не є придбаним або створеним кредитно-знеціненим фінансовим активом, Компанія оцінює очікувані кредитні збитки як різницю між валовою балансовою вартістю активу та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованою за первісною ефективною ставкою від відсотка за фінансовим активом. Будь-яке коригування визнається в прибутку або збитку як прибуток або збиток від зменшення корисності.

Адміністративні витрати	2025	2024
Витрати на персонал	655	619
Відрахування на соціальні заходи	160	147
Витрати на формування забезпечення відпусток	71	53
Амортизація права користування об'єктом оренди	104	111
Амортизація основних засобів	10	13
Витрати на програми для здачі звітності	54	5
Витрати на аудит	110	-
Витрати на участь в УАІБ	48	42
Витрати на консультаційно-інформаційні послуги	9	10
Витрати на розрахунково-касове обслуговування	16	14
Всього адміністративних витрат	1 237	1 014

Фінансова звітність Компанії підготовлена виходячи з припущення безперервності діяльності, відповідно до якого реалізація активів і погашення зобов'язань відбувається в ході звичайної діяльності. Фінансова звітність не включає коригування, які необхідно було б провести в тому випадку, якби Компанія не могла продовжити подальше здійснення фінансово-господарської діяльності відповідно до принципів безперервності діяльності.

           Компанія визнає, що на безперервність діяльності впливає військова агресія російської федерації проти України. 

           Зазначені вище події, є такими що мають суттєвий вплив на діяльність і розвиток Компанії, та можуть спричинити невизначеності щодо безперервної діяльності. 

            Станом на дату випуску цієї фінансової звітності не було пошкоджень критично важливих активів, які перешкоджали б Компанії продовжувати діяльність. Компанія не має суттєвих активів у зоні активних воєнних дій або на тимчасово окупованих територіях. 

            У разі найгіршого сценарію розвитку подій, за якого інтенсивні воєнні дії відбуватимуться по всій території України, можна припустити, що це матиме вплив на діяльність Компанії, тривалість якого неможливо спрогнозувати. Ці обставини являють собою фактор невизначеності поза контролем Товариства. 

            Керівництво проаналізувало здатність Компанії продовжувати подальшу безперервну діяльність станом на дату випуску цієї фінансової звітності та дійшло висновку, що існує лише один суттєвий фактор невизначеності щодо подальшої значної ескалації воєнних дій, що може призвести до дестабілізації діяльності Компанії, який може викликати значні сумніви у спроможності продовжувати безперервну діяльність. Спираючись на ці фактори, керівництво обґрунтовано очікує наявність у Компанії достатніх ресурсів для продовження діяльності протягом наступних дванадцяти місяців з дати цієї фінансової звітності. Керівництво продовжить відстежувати потенційний вплив та вживатиме всі можливі заходи для мінімізації будь-яких наслідків. 

          В Компанії наявні достатні грошові кошти для покриття короткострокових потреб та для виконання своїх зобов'язань у встановлені строки.

         З урахуванням цих та інших заходів керівництво Компанії дійшло висновку, що застосування є доцільним припущення про безперервність діяльності для підготовки фінансової звітності Оцінюючи доречність припущення про безперервність, управлінський персонал бере до уваги всю наявну інформацію щодо майбутнього - щонайменше на 12 місяців з кінця звітного періоду, але не обмежуючись цим періодом.

Ключові питання та поточні рішення, що впливають на обсяг і структуру капіталу, а також джерела його формування, розглядаються управлінським персоналом. Механізм управління капіталом передбачає чітку постановку цілей і завдань управління капіталом, а також контроль за їх дотриманням у звітному періоді; удосконалення методики визначення й аналізу використання усіх видів капіталу; розроблення загальної стратегії управління капіталом.

      Управлінський персонал здійснює огляд структури капіталу на кінець кожного звітного періоду. При цьому проводиться аналіз вартості капіталу, його структура та можливі ризики. На основі отриманих висновків Компанія здійснює регулювання капіталу шляхом залучення додаткового капіталу або фінансування, а також виплати дивідендів. Компанія може здійснювати регулювання капіталу шляхом зміни структури капіталу. Система управління капіталом може коригуватись з урахуванням змін в операційному середовищі, тенденціях ринку або стратегії розвитку.

Компанія розглядає управління капіталом як систему принципів та методів розробки і реалізації управлінських рішень, пов'язаних з оптимальним формуванням капіталу з різноманітних джерел, а також забезпеченням ефективного його використання у діяльності Компанії. Ключові питання та поточні рішення, що впливають на обсяг і структуру капіталу, а також джерела його формування, розглядаються управлінським персоналом. Механізм управління капіталом передбачає чітку постановку цілей і завдань управління капіталом, а також контроль за їх дотриманням у звітному періоді; удосконалення методики визначення й аналізу використання усіх видів капіталу; розроблення загальної стратегії управління капіталом.

      Управлінський персонал здійснює огляд структури капіталу на кінець кожного звітного періоду. При цьому проводиться аналіз вартості капіталу, його структура та можливі ризики. На основі отриманих висновків Компанія здійснює регулювання капіталу шляхом залучення додаткового капіталу або фінансування, а також виплати дивідендів. Компанія може здійснювати регулювання капіталу шляхом зміни структури капіталу. Система управління капіталом може коригуватись з урахуванням змін в операційному середовищі, тенденціях ринку або стратегії розвитку.

Управління капіталом Компанії спрямовано на досягнення наступних цілей:

- зберегти спроможність Компанії продовжувати свою діяльність так, щоб воно і надалі забезпечувало дохід для учасників Товариства та виплати іншим зацікавленим сторонам;
- забезпечити належний прибуток учасникам товариства завдяки встановленню цін на послуги Компанії, що відповідають рівню ризику;
-  дотримання вимог до капіталу, встановлених регулятором, і забезпечення здатності Компанії функціонувати в якості безперервного діючого підприємства.

Розкриття суттєвої інформації про облікову політику Концептуальною основою фінансової звітності Товариства є Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ), включаючи Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку (МСБО) та Тлумачення (КТМФЗ, ПКТ), видані Радою з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО), в редакції чинній на 31 грудня 2025 року, що офіційно оприлюдненні на веб-сайті Міністерства фінансів України. Підготовлена Товариством фінансова звітність чітко та без будь-яких застережень відповідає всім вимогам чинних МСФЗ з врахуванням змін, внесених РМСБО, дотримання яких забезпечує достовірне подання інформації в фінансовій звітності, а саме, доречної, достовірної, зіставної та зрозумілої інформації. При формуванні фінансової звітності Товариство керувалось також вимогами Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та інших національних законодавчих та нормативних актів щодо організації і ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, які не протирічать вимогам МСФЗ.

В Товаристві відсутні фінансові активи, що обліковуються за справедливою вартістю.

Представлення грошових потоків від операційної діяльності у Звіті про рух грошових коштів здійснюється із застосуванням прямого методу, згідно з яким розкривається інформація про основні класи надходжень грошових коштів чи виплат грошових коштів. Інформація про основні види грошових надходжень та грошових виплат формується на підставі облікових записів Товариства.

У відношенні розрахунку та відображення відстроченого податку Товариство керується чинним Податковим кодексом України, а саме у зв'язку зі змінами до Податкового Кодексу з 2021 року платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує сорок мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень відповідного розділу Податкового Кодексу.

822100

Припинення визнання фінансових активів Товариство припиняє визнання фінансових активів, коли: (а) активи погашені або права на отримання грошових потоків від активів інакше втратили свою чинність або (б) Товариство передав права на отримання грошових потоків від фінансових активів або уклав угоду про передачу, і при цьому (i) Товариство передав в основному всі ризики та вигоди, пов'язані з володінням активами, або (ii) Товариство не передав та не залишив в основному всі ризики та вигоди володіння, але припинив здійснювати контроль. Контроль вважається збереженим, якщо контрагент не має практичної можливості повністю продати актив непов'язаній стороні без внесення додаткових обмежень на перепродаж. При припиненні визнання фінансового активу повністю різниця між: а) балансовою вартістю (оціненою на дату припинення визнання) та б) отриманою компенсацією (включаючи будь-який новий отриманий актив мінус будь-яке нове взяте зобов'язання) визнають у прибутку або збитку.

Компанія визнає короткострокові виплати працівникам як витрати та як зобов'язання після вирахування будь-якої вже сплаченої суми. Компанія визнає очікувану вартість короткострокових виплат працівникам за відсутність як забезпечення відпусток - під час надання працівниками послуг, які збільшують їхні права на майбутні виплати відпускних.

Витрати визнаються за методом нарахування. Витрати - це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов'язань, результатом чого є зменшення чистих активів, за винятком зменшення, пов'язаного з виплатами учасникам. Витрати негайно визнаються у звіті про прибутки та збитки, коли видатки не надають майбутніх економічних вигід, або тоді та тією мірою, якою майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню як активу у звіті про фінансовий стан. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки також у тих випадках, коли виникають зобов'язання без визнання активу. Витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходу, визнаються у тому ж періоді, що й відповідні доходи. Товариством затверджено наступні групи витрат для використання їх в бухгалтерському обліку: - адміністративні витрати; - інші витрати; - фінансові витрати; - інші витрати (збитки). Витрати, пов'язані з операційною діяльністю поділяються на адміністративні витрати та інші операційні витрати. Адміністративні витрати - такі загальногосподарські витрати, які спрямовані на обслуговування та управління Товариством: - загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо); - господарські витрати (опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона тощо); - винагороди за професійні послуги (депозитарні, брокерські, юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо); - витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо); - амортизація нематеріальних активів; - плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги компаній; - витрати на маркетинг та рекламу; - інші витрати загальногосподарського призначення. Інші витрати - включають : - витрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства); - витрати від знецінення запасів; - визнані штрафи, пеня, неустойка; - витрати від зміни вартості активів, які оцінюються за амортизованою вартістю; - інші витрати операційної діяльності. Фінансові витрати - витрати на проценти (за користування кредитами отриманими за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу, витрати що пов'язані з фінансовими зобов'язаннями. Інші витрати (збитки) - витрати, які виникають під час звичайної діяльності (крім фінансових витрат), але не пов'язані безпосередньо з операційною діяльністю, наприклад, собівартість фінансових інвестицій (корправ), благодійний внесок, витрати по нарахуванню резерву очікуваних кредитних збитків. Опис облікової політики щодо фінансового доходу та фінансових витрат Інші фінансові доходи - фінансовий дохід, що пов'язаний з фінансовими зобов'язаннями, тощо. Фінансові витрати - витрати на проценти (за користування кредитами отриманими за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу, витрати що пов'язані з фінансовими зобов'язаннями.

Фінансовим інструментом є будь-який договір, що приводить до виникнення фінансового активу у одного суб'єкта господарювання та фінансового зобов'язання або інструмента капіталу у іншого суб'єкта господарювання. Товариство визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі відповідно до МСФЗ, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. За строком виконання фінансові активи та фінансові зобов'язання поділяються на поточні (зі строком погашення активів та виконання зобов'язань до 12 місяців) та довгострокові (зі строком виконання зобов'язань більше 12 місяців). Класифікація фінансових інструментів проводиться в момент їх первісного визнання. Справедливою вартістю фінансового інструмента при первісному визнанні вважається, як правило, ціна операції, тобто справедлива вартість наданої або отриманої компенсації. Товариство класифікує фінансові активи як такі, що оцінюються у подальшому або за амортизованою собівартістю, або за справедливою вартістю на основі обох таких чинників: а) моделі бізнесу суб'єкта господарювання для управління фінансовими активами; та б) характеристик контрактних грошових потоків фінансового активу. Товариство визнає для цілей подальшої оцінки фінансових активів категорію фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю.

Фінансове зобов'язання - це будь-яке зобов'язання за угодою надати грошові кошти чи інший фінансовий актив іншій компанії. При первісному визнанні фінансове зобов'язання оцінюється за справедливою вартістю без урахування витрат на операцію, які прямо відносяться до випуску фінансового зобов'язання. Після первісного визнання фінансові зобов'язання оцінюються за амортизованою вартістю, за винятком: (а) фінансових зобов'язань, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток. Такі зобов'язання, включаючи похідні інструменти, що є зобов'язаннями, надалі оцінюються за справедливою вартістю. (б) фінансових зобов'язань, що виникають у разі невідповідності передавання фінансового активу критеріям для припинення визнання або в разі застосування підходу подальшої участі. Оцінка таких фінансових зобов'язань регулюється пунктами 3.2.15 та 3.2.17 МСФЗ 9. (в) договорів фінансової гарантії. (г) зобов'язань із надання позики за ставкою відсотка, нижчою від ринкової. (ґ) умовної компенсації, визнаної набувачем при об'єднанні бізнесу, до якого застосовується МСФЗ 3. Товариство припиняє визнання фінансового зобов'язання або його частини, коли воно погашене або термін його виконання скінчився. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Валюта подання звітності відповідає функціональній валюті, якою є національна валюта України - гривня, складена у тисячах гривень, округлених до цілих тисяч.

Даний розділ облікової політики ґрунтується на вимогах Міжнародного стандарту фінансової звітності МСФЗ 9 "Фінансові інструменти". Оцінка очікуваних кредитних збитків відображає об'єктивну та ймовірнісна-зважену суму, яка визначається шляхом оцінки ряду ймовірних результатів, часової вартості грошей та обґрунтованої інформації, яка доступна без надмірних витрат або зусиль на звітну дату про минулі події, поточні умови та прогнози майбутніх економічних умов. Оцінка кредитного ризику застосовується на такі фінансові активи: - дебіторська заборгованість, у тому числі надані позики; - боргові інструменти, які оцінюються за амортизованою вартістю; - депозити.

Витрати з податку на прибуток являють собою суму, що складається з поточного податку на прибуток та відстроченого податку на прибуток. Поточний податок - сума податків на прибуток, що підлягають сплаті (відшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (податкового збитку) за період. Податкові ставки та податкове законодавство, що застосовуються для розрахунку цієї суми - це ставки і законодавство, прийняті або фактично прийняті на звітну дату в Україні чи в іншій країні, де Товариство здійснює свою діяльність і отримує оподатковуваний дохід. Керівництво Товариства періодично здійснює оцінку позицій, відображених у податкових деклараціях, щодо яких відповідне податкове законодавство може бути по-різному інтерпретовано.

Інші операційні доходи - включаються суми інших доходів від операційної діяльності, зокрема дохід від: операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від реалізації фінансових інвестицій; відсотків, отриманих від залишків коштів на поточних рахунках в банках та депозитних рахунках терміном до 3-х місяців; відсотки, що отримані від фінансових інвестицій; дооцінка поточних фінансових інвестицій, які оцінюються за справедливою та амортизаційною вартістю тощо. Фінансові витрати - витрати на проценти (за користування кредитами отриманими за фінансовою орендою тощо) та інші витрати підприємства, пов'язані із залученням позикового капіталу, витрати що пов'язані з фінансовими зобов'язаннями

Компанія для визнання, обліку, відображення у фінансовій звітності та розкриття інформації щодо операцій з оренди застосовує МСФЗ 16 «Оренда» з 01.01.2019р. Перед визнанням на балансі відповідних орендних активів і зобов’язань Компанія, як орендар, проводить оцінку відповідності договору в цілому або його окремих компонентів визначенню оренди, викладеному в МСФЗ 16 «Оренда». Договір в цілому або його окремі компоненти є договором оренди, якщо за цим договором передається право контролювати використання ідентифікованого активу протягом певного періоду в обмін на відшкодування. У випадку змін в умовах договору оренди, Компанія проводить повторну оцінку такого договору. Компанія не застосовує МСФЗ 16 «Оренда» і не визнає орендні активи та зобов’язання у разі оренди малоцінних активів, справедлива вартість яких у новому стані складає менше 6 000,00 грн., та/або короткострокового характеру оренди (строк якої не перевищує 12 місяців). Орендні платежі за такими договорами визнаються витратами на прямолінійній основі по мірі нарахування чергових платежів до сплати. На дату початку оренди Компанія, як орендар, визнає актив у формі права з користування та зобов’язання з оренди. Первісна оцінка і визнання на балансі активу у формі права з користування здійснюється за первісною вартістю, яка містить: - величину первісної оцінки зобов’язань з оренди; - здійснені на дату початку оренди або до такої дати орендні платежі за вирахуванням отриманих стимулюючих знижок; - будь-які початкові прямі витрати, понесені Компанією; - оцінку витрат, які будуть понесені Компанією у разі демонтажу та переміщення орендованого активу, або відновлення його до стану, необхідного за умовами оренди. Первісна оцінка зобов’язань з оренди на дату початку оренди проводиться компанією за теперішньою вартістю не сплачених на таку дату орендних платежів, які складаються з: - фіксованих орендних платежів (за вирахуванням належних до отримання стимулюючих знижок); - змінних орендних платежів, первісно оцінених на дату початку оренди; - суми гарантованої ліквідаційної вартості. Якщо умовами договору оренди передбачена періодична індексація розміру орендної плати на індекс інфляції, Компанія не враховує цей фактор при обчисленні теперішньої вартості орендних зобов’язань, а розглядає таку зміну в останній день періоду, за який проводиться індексація. Дисконтування орендних платежів здійснюється за процентною ставкою, закладеною в договорі оренди, якщо така ставка може бути легко визначена. Якщо таку ставку за договором оренди визначити неможливо або вона не встановлена договором оренди, Компанія використовує середньозважену за день вартість кредитів в національній валюті для суб’єктів господарювання за даними статистичної звітності банків України, розміщеної на сайті Національного банку України (https://bank.gov.ua/statistic). Подальша оцінка активу у формі права з користування здійснюється Компанією із застосуванням моделі обліку за собівартістю, за якою первісна вартість активу зменшується на суму накопиченої амортизації, збитків внаслідок зменшення корисності активу в форму права з користування та коригується на будь-яку переоцінку зобов’язань з оренди. Амортизація активу з права користування здійснюється за прямолінійним методом, починаючи з місяця початку оренди. Якщо за умовами договору оренди Компанії передається право власності на актив, що є предметом оренди, до кінця терміну оренди або Компанії надається право та вона має намір придбати в подальшому предмет оренди, амортизація такого активу здійснюється до кінця строку його корисного використання. В інших випадках амортизація активу в форму права з користування здійснюється Компанією до більш ранньої з двох дат: кінець строку оренди або кінець строку корисного використання активу, що є предметом оренди. Компанія щорічно на дату річного балансу оцінює наявність ознак зменшення корисності активу у формі права з користування, до яких, зокрема, належать: застаріння або фізичне пошкодження активу, суттєві зміни його способу використання, значна зміна ринкових ставок, що може вплинути на ставку дисконту та зменшити очікувану вартість відшкодування активу, суттєві негативні зміни в технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі діє Компанії, інші свідчення про можливе зменшення користості активу. За наявності таких ознак бухгалтер зобов’язаний звернутися до компетентних внутрішніх або зовнішніх фахівців для оцінки справедливої вартості активу в формі права з користування. У разі перевищення розрахованої справедливої вартості орендного активу над його балансовою вартістю більш ніж на 10%, Компанією визнається зменшення корисності активу з права користування з негайним її відображенням у збитках. Подальшу оцінку зобов’язань з оренди Компанія проводить за амортизованою вартістю: - збільшуючи балансову вартість для відображення відсотків по зобов’язанням з оренди; - зменшуючи балансову вартість для відображення фактично здійснених орендних платежів; - переоцінюючи балансову вартість для переоцінки або модифікації договорів оренди, або для відображення переглянутих в договірному порядку фіксованих орендних платежів. Відсотки за зобов’язаннями з оренди в кожному періоді протягом терміну оренди визнаються в сумі, яка розраховується з незмінної річної процентної ставки на залишок зобов’язання з оренди, та включаються до складу фінансових витрат Компанії. Змінні орендні платежі, не включені в оцінку зобов’язання з оренди враховуються у складі адміністративних витрат, аналогічно до витрат з амортизації активів з права користування. Витрати по змінним платежам визнаються в періоді, в якому настає подія або умова, що призводить до здійснення таких платежів. Компанія проводить переоцінку орендного зобов’язання шляхом дисконтування переглянутих орендних платежів з використанням переглянутої ставки дисконтування у разі зміни строку оренди або зміни можливості придбання орендованого активу. На суму переоцінки зобов’язання з оренди коригується балансова вартість активу з права користування (якщо його вартість дорівнює нулю, то переоцінку визнають у складі прибутків або збитків). Зміна умов оренди порівняно з початковими договірними умовами щодо розширення сфери застосування договору оренди за рахунок збільшення кількості орендованих активів та значного зростання орендних платежів (на величину співмірну з ціною окремого договору) вважається модифікацією оренди, яка обліковується Компанією як новий договір оренди. Зміну будь-яких інших умов оренди щодо предмету договору оренди, строків його дії, розміру орендної плати, порядку проведення розрахунків Компанія розглядає як зміну прав й обов’язків у межах чинного договору оренди та проводить переоцінку орендного зобов’язання (шляхом дисконтування переглянутих орендних платежів за ставкою дисконтування, переглянутою на дату модифікації умов оренди з одночасним коригуванням вартості активу з права користування), визначаючи нові строки оренди та розподіляючи орендні платежі відповідно до модифікованих умов оренди. У балансі (звіті про фінансовий стан) інформація про активи з права користування подається у складі основних засобів (бухгалтерський облік на субрахунку 103), інформація про зобов’язання з оренди – у складі інших поточних зобов’язань (бухгалтерський облік на субрахунку 611) та у складі довгострокових зобов’язань (бухгалтерський облік на субрахунку 531). Відсотки за зобов’язаннями з оренди включаються до складу фінансових витрат Компанії (бухгалтерський облік на рахунку 952) та у звіті про фінансові результати (звіті про сукупний дохід) подаються у складі фінансових витрат. Амортизаційні відрахування за активами з права користування подаються окремо, у складі адміністративних витрат. У звіті про рух грошових коштів Компанія класифікує орендні платежі (включаючи платежі щодо погашення основної суми зобов’язання з оренди, відсотків з оренди, змінних орендних платежів, а також платежів по короткостроковій оренді та платежів по оренді активів з низькою вартістю) у складі операційної діяльності

Безумовна дебіторська заборгованість визнається як актив тоді, коли Компанія стає стороною договору та, внаслідок цього, набуває юридичне право одержати грошові кошти. Первісна оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю. Після первісного визнання подальша оцінка дебіторської заборгованості відбувається за амортизованою вартістю. Поточну дебіторську заборгованість без встановленої ставки відсотка Компанія оцінює за сумою первісного рахунку фактури, якщо вплив дисконтування є несуттєвим

8221007

Дохід визнається за методом нарахування. Дохід - це збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або у вигляді зменшення зобов'язань, результатом чого є збільшення чистих активів, за винятком збільшення, пов'язаного з внесками учасників. Дохід визнається у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та критеріям визнання. Визнання доходу відбувається одночасно з визнанням збільшення активів або зменшення зобов'язань. Дохід від управління активами інституціональних інвесторів, консультаційні послуги визнається у прибутку або збитку в разі задоволення всіх наведених далі умов: - Товариство передав покупцеві суттєві ризики і вигоди, пов'язані з власністю на фінансовий інструмент або інші активи; - за Товариством не залишається ані подальша участь управлінського персоналу у формі, яка зазвичай пов'язана з володінням, ані ефективний контроль за проданими фінансовими інструментами, інвестиційною нерухомістю або іншими активами; - суму доходу можна достовірно оцінити; - ймовірно, що до Товариства надійдуть економічні вигоди, пов'язані з операцією; та ґ)витрати, які були або будуть понесені у зв'язку з операцією, можна достовірно оцінити. Дохід за фінансовим активом або фінансовим зобов'язанням, що оцінюється за справедливою вартістю, визнається у прибутку або збитку. Дивіденди визнаються доходом, коли встановлено право на отримання коштів. Товариство визнає дохід від надання послуг, коли (або у міру того, як) воно задовольняє зобов'язання щодо виконання, передаючи обіцяну послугу (тобто актив) клієнтові. Актив передається, коли (або у міру того, як) клієнт отримує контроль над таким активом. При визначені вартості винагороди від управління активами Товариство відповідно до МСФЗ 15 використовує метод оцінювання за результатом. До методу оцінювання за результатом належить, зокрема, аналіз виконання, завершеного на сьогоднішній день, оцінки досягнутих результатів. Враховуючи принцип професійного скептицизму для змінної вартості винагороди розрахунок доходу здійснюється на кінець кожного місяця. Результат визначення розміру винагороди по управлінню активами оформлюється актом виконаних робіт, в якому відображається розрахунок (оцінка) досягнутих результатів на звітну дату.

Компанія не визнає в балансовій вартості об'єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування, ремонт та технічне обслуговування об'єкта. Ці витрати визнаються в прибутку чи збитку, коли вони понесені. В балансовій вартості об'єкта основних засобів визнаються такі подальші витрати, які задовольняють критеріям визнання активу.

У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках в у банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації) ці активи можуть бути класифіковані у складі непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду.

Товариство не має дочірніх підприємств, філій, представництв та будь-яких інших відокремлених підрозділів.

Фінансові зобов'язання, що включають торговельну та іншу кредиторську заборгованість, при первісному визнанні оцінюються за справедливою вартістю, до якої додаються витрати, безпосередньо пов'язані з операцією. Після первісного визнання вони обліковуються за амортизованою собівартістю із застосуванням методу ефективної ставки відсотка. Проте для короткострокової заборгованості без встановленої ставки відсотка, вплив дисконтування якої є несуттєвим, оцінка дорівнює її номінальній вартості.

Дебіторська заборгованість Безумовна дебіторська заборгованість визнається як актив тоді, коли Компанія стає стороною договору та, внаслідок цього, набуває юридичне право одержати грошові кошти. Первісна оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю. Після первісного визнання подальша оцінка дебіторської заборгованості відбувається за амортизованою вартістю. Поточну дебіторську заборгованість без встановленої ставки відсотка Компанія оцінює за сумою первісного рахунку фактури, якщо вплив дисконтування є несуттєвим.

Для цілей цієї фінансової звітності сторони вважаються пов'язаними, коли одна із сторін має можливість контролювати іншу сторону або здійснювати суттєвий вплив на процес прийняття фінансових та управлінських рішень, у відповідності з IAS 24 "Розкриття інформації про пов'язані сторони". Управлінський персонал не отримував інших виплат, крім заробітної плати згідно штатного розкладу. Операції з пов'язаними сторонами здійснені на умовах, еквівалентних умовам, що домінують в операціях між незалежними сторонами, здійснюються тільки за можливості обґрунтування таких умов. При розгляді кожної можливої пов'язаної сторони особлива увага приділяється змісту відношень, а не тільки їх юридичній формі. Пов'язані сторони можуть укладати угоди, які не проводилися б між непов'язаними сторонами. Ціни та умови таких угод можуть відрізнятися від цін та умов угод між непов'язаними сторонами.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПАНІЯ З УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ "СІТІ-ІНВЕСТ"

Товариство з обмеженою відповідальністю

Україна

04207, м. Київ, вул. Тимошенка Маршала, буд. 21/2, приміщення 17

04207, м. Київ, вул. Тимошенка Маршала, буд. 21/2, приміщення 17

Товариство не має дочірніх підприємств, філій, представництв та будь-яких інших відокремлених підрозділів.

Основними цілями є отримання прибутку від проведення  діяльності з управління активами інституційних інвесторів. Предметом діяльності Компанії є управління активами інституційних інвесторів (інститутів спільного інвестування (пайових та корпоративних інвестиційних фондів) недержавних пенсійних фондів, страхових компаній). Діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами) становить виключний вид професійної діяльності та не може поєднуватись з іншими видами професійної діяльності на фондовому ринку.

Види діяльності64.30 - Трасти, фонди та подібні фінансові суб'єкти66.19 - Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення 66.30 - Управління фондами Предметом діяльності Компанії є управління активами інституційних інвесторів (інститутів спільного інвестування (пайових такорпоративних інвестиційних фондів) недержавних пенсійних фондів, страхових компаній). Діяльність з управління активами інституційних інвесторів (діяльність з управління активами) становить виключний вид професійноїдіяльності та не може поєднуватись з іншими видами професійної діяльності на фондовому ринку.Перелік інституційних інвесторів, активами яких управляє Компанія:1) Закритий недиверсифікований венчурний пайовий інвестиційний фонд "КОРПОРАТИВНИЙ" (свідоцтво про внесення інституту спільногоінвестування до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування № 1600 від 11.04.2011 р.; реєстраційний код за ЄДРІСІ2331600);2) Закритий недиверсифікований венчурний пайовий інвестиційний фонд "АГРОІННОВАЦІЯ" (свідоцтво про внесення інституту спільногоінвестування до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування № 1745 від 15.12.2011 р.; реєстраційний код за ЄДРІСІ2331745);3) Закритий недиверсифікований венчурний пайовий інвестиційний фонд "ІНВЕСТИЦІЙНИЙ" (свідоцтво про внесення інституту спільногоінвестування до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування № 00085, дата внесення до ЄДРІСІ 27.08.2012 р.;реєстраційний код за ЄДРІСІ 23300085).29 травня 2017 року Загальними Зборами Учасників ТОВ "Компанія з управління активами "СІТІ-ІНВЕСТ" було прийнято рішення проліквідацію Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду "ІНВЕСТИЦІЙНИЙ", згідно Протоколу № 29/05/2017.Процедура ліквідації ЗНВПІФ "ІНВЕСТИЦІЙНИЙ" в звітному періоді триває.

Товариство не застосовувало достроково у фінансовій звітності за 2025 рік вищенаведені зміни до МСФЗ, тлумачення та поправки, які були випущені, але ще не набрали чинності. КУА наразі оцінює можливий вплив цих поправок на його фінансову звітність та має намір їх використовувати з дати вступу в дію по відношенню до операцій, які проводяться в межах його господарської діяльності. Очікується, що нові стандарти та поправки, що наведені вище, не будуть мати значного впливу на фінансову звітність Товариства, крім зазначеного далі.

Поправки до МСФЗ 9 та МСФЗ 7

Поправки регулюють облік фінансових інструментів, пов'язаних з електроенергією, залежною від погодних умов або інших природних факторів.

Товариство не має контрактів, які стосуються відновлюваної електроенергії або електроенергії, залежної від природних факторів. Таким чином, зміни не матимуть суттєвого впливу на фінансову звітність Товариства. Керівництво  не планує змінювати облікову політику Товариства у зв'язку з цими поправками.

Щорічні покращення до МСФЗ - випуск 11 (МСФЗ 9, МСФЗ 1, МСБО 7, МСФЗ 7)

Покращення спрямовані на уточнення та вдосконалення стандартів для підвищення зрозумілості та узгодженості облікових підходів.

Керівництво провело аналіз зазначених змін та дійшло висновку, що вони не матимуть суттєвого впливу на фінансову звітність Товариства, оскільки поточні облікові підходи вже відповідають принципам, уточненим у щорічних покращеннях. Відповідно, Товариство не очікує змін у своїй обліковій політиці чи у фінансових показниках.

Поправки до класифікації та оцінки фінансових інструментів (поправки до МСФЗ 9 та МСФЗ 7).

Зміни стосуються вимог щодо здійснення розрахунків за фінансовими зобов'язаннями за допомогою системи електронних платежів та оцінки договірних характеристик грошових потоків фінансових активів, у тому числі тих, що пов'язані з екологічними, соціальними та управлінськими аспектами (ESG). Крім того, змінено вимоги до розкриття інформації щодо інвестицій в інструменти власного капіталу, що призначені як такі, що оцінюються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід, додано вимоги до розкриття інформації для фінансових інструментів з умовними характеристиками, які не стосуються безпосередньо основних кредитних ризиків і втрат.

Керівництво провело оцінку потенційного впливу змін та дійшов висновку, що зміни не матимуть суттєвого впливу на  фінансову звітність Товариства. Поточна класифікація фінансових інструментів відповідає оновленим критеріям, тому зміни не потребують перегляду облікової політики або додаткових розкриттів.

МСФЗ 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації".

Керівництво провело оцінку потенційного впливу змін та дійшла висновку, що зміни не матимуть суттєвого впливу на фінансову звітність Товариства.

МСФЗ 10 "Консолідована фінансова звітність".

Зміни внесені з метою усунення невідповідності між параграфами МСФЗ 10, щоб уточнити, що відносини, які описані в параграфі Б74, є лише одним із прикладів обставини, за якої потрібно застосовувати судження, щоб визначити, чи діє сторона як фактичний агент чи ні.

Керівництво провело оцінку потенційного впливу змін та дійшло висновку, що зміни не матимуть суттєвого впливу на фінансову звітність Товариства.

МСФЗ 18 "Подання та розкриття у фінансовій звітності"

МСФЗ 18 стандартизує формати подання фінансових результатів, усуваючи розбіжності, які раніше ускладнювали порівняльний аналіз фінансових результатів між різними компаніями, та вводить термін "операційний прибуток" як важливий показник для оцінки операційних результатів. Стандарт вимагає від компаній чітко розподілити доходи та витрати за такими категоріями, як операційна, інвестиційна та фінансова, з урахуванням наявності особливих видів основної діяльності. Новий стандарт визначає та вимагає від суб'єктів господарювання  розкривати показники ефективності, визначені керівництвом (управлінські показники ефективності), за якими має бути розкрита інформація про їх узгодження / звірку з найбільш прямо порівнюваними проміжними підсумками фінансових результатів, подання яких вимагається МСФЗ 18, і в складі фінансової звітності будуть підлягати обов'язковому аудиту. Посилення вимог щодо розкриття інформації, яка є критичною для прийняття рішень користувачами фінансової звітності

Упровадження МСФЗ 18 не вплине на чистий прибуток суб'єкта господарювання, а лише змінить спосіб подання результатів у звіті про сукупний дохід і в примітках до фінансової звітності.

Впровадження МСФЗ 18 суттєво вплине на фінансову звітність Товариства, зокрема:

Необхідність перегляду облікової політики з метою узгодження з новими вимогами стандарту. Це включає зміну підходу до подання статей у звітах про фінансовий стан, сукупний дохід, зміни у власному капіталі та рух грошових коштів.

Перекласифікація деяких елементів звітності, щоб відповідати новим правилам групування та розкриття інформації.

Розширення обсягу приміток до фінансової звітності для забезпечення прозорості та відповідності новим вимогам щодо розкриття суттєвих суджень, оцінок та ризиків.

Збільшення обсягу підготовчої роботи, включаючи адаптацію систем фінансової звітності, навчання персоналу та розробку нових внутрішніх процедур для збору необхідної інформації.

Вплив на прийняття рішень інвесторами та іншими зацікавленими сторонами, оскільки оновлена звітність забезпечуватиме краще розуміння діяльності компанії та фінансового стану.

Керівництво  розробило план дій для впровадження МСФЗ 18, який включає:

Визначення ключових областей, що підлягають зміні.

Розробку оновленої структури фінансової звітності Товариства.

Навчання відповідального персоналу.

Тестове впровадження нових розкриттів у проміжній звітності Товариства до офіційного застосування.

Керівництво усвідомлює значний вплив МСФЗ 18 на діяльність та фінансову звітність Товариства і докладає всіх зусиль для підготовки до його ефективного застосування.

Зміни до МСБО 21, МСФЗ 19, МСБО 29 "Фінансова звітність в умовах гіперінфляції".

Переведення у валюту подання в умовах гіперінфляції.

Зміни визначають процедури переведення звітності у валюту подання в умовах гіперінфляційної економіки.  

Ці зміни спрямовані на підвищення корисності отриманої інформації економічно ефективним способом, а також зменшення варіативності на практиці.

Підстави для коригування фінансової звітності через гіперінфляцію визначаються на основі індексу інфляції: якщо кумулятивний приріст за три роки наближається або перевищує 100%. Кумулятивний приріст за 2023-2025 роки не перевищує цей показник.

Зміни до МСФЗ 10 та МСБО 28 "Інвестиції в асоційовані і спільні підприємства".

Ці зміни враховують визнану невідповідність між вимогами МСФЗ 10 та МСБО 28 (2011) щодо продажу або внеску активів між інвестором та його асоційованим або спільним підприємством.

Змінами передбачено, що повний прибуток або збиток визнається, коли операція стосується бізнесу. Частковий прибуток або збиток визнається, коли операція стосується активів, які не становлять бізнес, однак визнається лише в межах часток непов'язаних інвесторів в асоційованій компанії або спільному підприємстві.

Керівництво провело оцінку потенційного впливу змін та дійшла висновку, що зміни не матимуть суттєвого впливу на фінансову звітність Товариства.

МСФЗ 19 "Дочірні підприємства без публічної підзвітності: розкриття".

Товариство не є дочірнім підприємством без публічної підзвітності, тому впровадження МСФЗ 19 не матиме впливу на облікову політику Товариства.

Товариство не очікує жодного впливу від впровадження МСФЗ 19, оскільки він не є дочірнім підприємством без публічної підзвітності і не має наміру змінювати підходи до розкриття інформації.

У зв'язку з цим Товариство не передбачає змін у своїй проміжній фінансовій звітності та продовжить застосовувати чинні підходи до розкриття відповідно до інших застосовних стандартів.

РМСБО оприлюднила два документи рекомендаційно-роз'яснювального характеру та навчальний матеріал.

Розкриття інформації про невизначеності у фінансовій звітності - додано ілюстративні приклади до вже опублікованих, Рекомендацій із впровадження, Основ для висновків до таких МСФЗ: МСФЗ 18, МСФЗ 7, МСБО 8 "Основа для складання фінансової звітності", МСБО 36 "Зменшення корисності активів", МСБО 37 "Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи", МСБО 1.

Безперервність діяльності: зосередження на розкритті інформації.

Переглянуте Практичне застосування 1 "Коментарі керівництва".

Керівництво провело оцінку потенційного впливу змін та дійшла висновку, що зміни не матимуть суттєвого впливу на фінансову звітність Товариства.

Між датою складання та датою затвердження фінансової звітності (06.02.2026р.) жодних подій, які б могли вплинути на показники фінансової звітності станом на 31.12.2025р. та економічні рішення користувачів, не відбувалося.

2026-02-06

До пов'язаних сторін або операцій з пов'язаними сторонами належать:Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕНДЛОРД" володіє 100% голосів Компанії. Учасниками ТОВ "ЛЕНДЛОРД" є 12 фізичних осіб з частками володіння не більше 10%, які не мають жодного впливу на прийняття рішень щодо діяльності Компанії.

Інші операції з пов'язаними особами крім заробітної плати провідному управлінському персоналу в поточному та минулому роках не проводились

Директор ТОВ "КУА "СІТІ-ІНВЕСТ" Вашека Олександр Володимирович.

Компанія визнає матеріальний об'єкт основним засобом, якщо він утримується з метою використання їх у процесі своєї діяльності, надання послуг, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року.Рівень суттєвості для основних засовів складає 6000 грн.Первісно Компанія оцінює основні засоби за собівартістю. У подальшому основні засоби оцінюються за їх собівартістю мінус будь-яка накопичена амортизація та будь-які накопичені збитки від зменшення корисності. Сума накопиченої амортизації на дату переоцінки виключається з валової балансової вартості активу та чистої суми, перерахованої до переоціненої суми активу. Дооцінка, яка входить до складу власного капіталу, переноситься до нерозподіленого прибутку, коли припиняється визнання відповідного активу.

Амортизація основних засобів Компанії нараховується прямолінійним методом з використанням таких щорічних норм:

Компанія визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі відповідно до МСФЗ, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку. За строком виконання фінансові активи та фінансові зобов’язання поділяються на поточні (зі строком виконання зобов’язань до 12 місяців) та довгострокові (зі строком виконання зобов’язань більше 12 місяців). Компанія класифікує фінансові активи за амортизованою вартістю. З огляду на короткий строк погашення торговельної дебіторської заборгованості (менше року) та відсутність суттєвих відмінностей між договірними та поточними ринковими умовами, її справедлива вартість станом на звітну дату істотно не відрізняється від балансової вартості.

Кредиторська заборгованість визнається як зобов’язання тоді, коли Компанія стає стороною договору та, внаслідок цього, набуває юридичне зобов’язання сплатити грошові кошти. Поточні зобов’язання – це зобов’язання, які відповідають одній або декільком із нижченаведених ознак: • Керівництво Компанії сподівається погасити зобов’язання або зобов’язання підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду; • Керівництво Компанії не має безумовного права відстрочити погашення зобов’язання протягом щонайменше дванадцяти місяців після звітного періоду. Поточні зобов’язання визнаються за умови відповідності визначенню і критеріям визнання зобов’язань. Поточну кредиторську заборгованість без встановленої ставки відсотка Компанія оцінює за сумою первісного рахунку фактури, якщо вплив дисконтування є несуттєвим.

        Управління ризиками має першочергове значення для ведення бізнесу Компанії і є важливим елементом її діяльності. Політика управління ризиками сконцентрована на непередбачуваності фінансових ринків і націлена на мінімізацію потенційного негативного впливу на фінансові показники Компанії. Оперативний і юридичний контроль має на меті забезпечувати належне функціонування внутрішньої політики та процедур з метою мінімізації операційних і юридичних ризиків.

     Керівництво Компанії визнає, що діяльність Компанії пов'язана з фінансовими ризиками і вартість чистих активів у нестабільному ринковому середовищі може суттєво змінитись унаслідок впливу суб'єктивних чинників та об'єктивних чинників, вірогідність і напрямок впливу яких заздалегідь точно передбачити неможливо. До таких фінансових ризиків віднесено кредитний ризик, ринковий ризик та ризик ліквідності.

Політика з управління ризиками орієнтована на визначення, аналіз і управління ризиками, з якими стикається Компанія, на встановлення контролю за ризиками, а також постійний моніторинг за рівнем ризиків, дотриманням встановлених обмежень та політики управління ризиками.

Управління ризиками керівництвом Компанії здійснюється на основі розуміння причин виникнення ризику, кількісної оцінки його можливого впливу на вартість чистих активів та застосування інструментарію щодо його пом'якшення.

Кредитний ризик - ризик того, що одна сторона контракту про фінансовий інструмент не зможе виконати зобов'язання і це буде причиною виникнення фінансового збитку іншої сторони. Кредитний ризик притаманний таким фінансовим інструментам, як дебіторська заборгованість (в т. ч. позики), векселі.

Основним методом оцінки кредитних ризиків Компанії є оцінка кредитоспроможності контрагентів, для чого використовуються кредитні рейтинги та будь-яка інша доступна інформація щодо їх спроможності виконувати боргові зобов'язання. Компанією було розроблено модель розрахунку очікуваних кредитних збитків за фінансовими активами. Кредитним збитком є теперішня вартість очікуваної суми недоотримання грошового потоку.

        За результатами проведеного аналізу, враховуючи підходи, затверджені в Компанії у межах системи управління ризиками, Керівництво прийшло висновку, що з дати первісного визнання (видачі позики) кредитний ризик позичальників не зазнав зростання і є низьким. Відсутні факти, які б свідчили про ризик невиконання зобов`язань.

Максимальна вразливість до кредитного ризику дорівнює 5439 тис. грн.

До заходів мінімізації впливу кредитного ризику Компанія відносить:

- встановлення внутрішнього обмеження обсягу дебіторської заборгованості в активах;
- диверсифікацію структури активів;
- аналіз платоспроможності контрагентів;
- здійснення заходів щодо недопущення наявності в активах Компанії простроченої дебіторської заборгованості.

У Компанії для внутрішньої системи заходів із запобігання та мінімізації впливу ризиків створені: система управління ризиками, внутрішній аудит (контроль).

Компанія використовує наступні методи управління кредитними ризиками:

- ліміти щодо боргових зобов'язань за класами фінансових інструментів;
- ліміти щодо боргових зобов'язань перед одним контрагентом (або асоційованою групою);
- ліміти щодо вкладень у фінансові інструменти в розрізі кредитних рейтингів за Національною рейтинговою шкалою;
- ліміти щодо розміщення депозитів у банках з різними рейтингами .

   Станом на 31.12.2025 92% дебіторської заборгованості припадає на одного основного клієнта. Існує підвищена концентрація кредитного ризику, що може вплинути на фінансовий стан у разі погіршення платоспроможності ключового контрагента.З метою пом'якшення ризику, пов'язаного з такою високою концентрацією дебіторської заборгованості, керівництво Товариства здійснює такі заходи:

- Індивідуальний фінансовий моніторинг: Запроваджено процедуру безперервного щотижневого контролю фінансового стану, платоспроможності та ринкової репутації основного клієнта на основі його проміжної звітності та відкритих джерел інформації;

- Претензійно-договірна робота: Договір із ключовим клієнтом передбачає штрафні санкції (пеню) за несвоєчасну оплату, що стимулює дотримання платіжної дисципліни;

- Податкове та фінансове бюджетування: Графік надходження коштів від основного клієнта щоденно зіставляється з календарем платежів Товариства для уникнення ризику ліквідності та забезпечення розрахунків за власними зобов'язаннями.

 Щодо надійності та стабільності банків, в яких відкрито рахунки

        Під час оцінки надійності банку, в якому відкрито рахунок, управлінський персонал оцінював категорії, Як "стійкість", "стабільність", "ліквідність", "платоспроможність", "конкурентоспроможність". Досліджування факторів, що впливають на надійність та стійкість банків, а також визначення характеру їх впливу здійснювалось на підставі даних кредитного рейтингу банку, рейтингового звіту банку та фінансової звітності банку, оприлюдненими за посиланням:

https://standard-rating.biz/products_contract/onovleno-rejting-at-pireus-bank-mkb-7/ .

      Досліджуючи надійність банків, управлінський персонал визначав її як здатність забезпечити безумовну збереженість клієнтських коштів і повне виконання своїх зобов'язань.

     З позиції управлінського персоналу, надійним є той банк, який здатен виконати свої зобов'язання вчасно і в повному обсязі та демонстрував цю здатність в минулому. Компанія вважає, що надійність банку визначається привабливістю як об'єкта для потенційного вкладення капіталу, що підтверджуватиметься високою прибутковістю у порівнянні з іншими об'єктами у поєднанні зі стійкістю до зовнішніх та внутрішніх чинників, що впливають на нього.

     На думку управлінського персоналу, надійність обраних банків полягає у здатності їх, як фінансових установ постійно забезпечувати ефективну діяльність, протистояти зовнішньому і внутрішньому впливу, а також зберігати можливість виконувати свої зобов'язання вчасно і в повному обсязі. Дослідження показало, що складовими надійності обраних банків правомірно можна вважати такі характеристики: фінансову стійкість, стабільність, ліквідність, платоспроможність та конкурентоспроможність.

     03 грудня 2025 року рішенням рейтингового комітету Рейтингового агентства "Стандарт-Рейтинг" було оновлено довгостроковий кредитний рейтинг Акціонерного товариства "ПІРЕУС БАНК МКБ" (код ЄДРПОУ 20034231) за національною шкалою на рівні uaAА, що характеризується дуже високою кредитоспроможністю.

Ризик ліквідності - ризик того, що Компанія матиме труднощі при виконанні зобов'язань, пов'язаних із фінансовими зобов'язаннями, що погашаються шляхом поставки грошових коштів або іншого фінансового активу.

Компанія здійснює контроль ліквідності шляхом планування поточної ліквідності. Компанія аналізує терміни платежів, які пов'язані з дебіторською заборгованістю та іншими фінансовими активами, а також прогнозні потоки грошових коштів від операційної діяльності.

Враховуючи той факт, що загальна сума грошових коштів компанії на кінець минулого та поточного періоду значно перевищує вартість поточних зобов'язань, ризик ліквідності визначений як низький.

Валютний ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструменту коливатимуться внаслідок змін валютних курсів.

Для мінімізації та контролю за валютними ризиками Товариство контролює частку активів, номінованих в іноземній валюті, у загальному обсягу активів. Оцінка валютних ризиків здійснюєтьея на основі аналізу чутливості.

Визначення порогу чутливості керівництво Компанії здійснювало на основі статистичних даних НБУ щодо динаміки курсу гривні до іноземних валют, на основі яких була розрахована історична волатильність курсу, що визначається як стандартне відхилення річної дохідності від володіння іноземною валютою за період.

Так як в  Компанії відсутні активи  номіновані в іноземній валюті, валютні ризики не суттєві.

Відсотковий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових відсоткових ставок. Керівництво Компанії усвідомлює, що відсоткові ставки можуть змінюватись і це впливатиме як на доходи Компанії, так і на справедливу вартість чистих активів. Керівництво компанії використовує ринкові ставки НБУ.

      Моніторинг відсоткових ризиків здійснюється шляхом оцінки впливу можливих змін відсоткових ставок на вартість відсоткових фінансових інструментів. Аналіз проведено відносно ставок по строкових депозитів, так як в Товаристві наявний депозит на 31.12.2025р. в сумі 2 300 тис. грн.

Для оцінки можливих коливань відсоткових ставок Компанія використовувало історичну волатильність відсоткових ставок за строковими депозитами (до 1 року) за оприлюдненою інформацією НБУ.

Товариство визнає, що обґрунтовано можливим є коливання ринкових ставок на ±5 процентних пункти. Проведений аналіз чутливості заснований на припущенні, що всі інші параметри, зокрема валютний курс, залишатимуться незмінними, і показує можливий вплив зміни відсоткових ставок на 5 процентних пункти на вартість чистих активів Товариства.

Можлива зміна справедливої вартості боргових фінансових інструментів з фіксованою відсотковою ставкою розрахована як різниця між дисконтованими грошовими потоками за діючою ставкою та дисконтованими грошовими потоками у разі зміни відсоткової ставки за кожним фінансовим інструментом.

Інший ціновий ризик - це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін (окрім тих, що виникають унаслідок відсоткового ризику чи валютного ризику), незалежно від того, чи спричинені вони чинниками, характерними для окремого фінансового інструмента або його емітента, чи чинниками, що впливають на всі подібні фінансові інструменти, з якими здійснюються операції на ринку.

Основним методом оцінки цінового ризику є аналіз чутливості. Серед методів пом'якшення цінового ризику Компанія використовує диверсифікацію активів та дотримання лімітів на вкладення в акції та інші фінансові інструменти з нефіксованим прибутком.

У звітному періоді Товариство не володіло акціями та іншими фінансовими інструментами, чутливими до іншого цінового ризику.

Ринковий ризик – це ризик того, що справедлива вартість або майбутні грошові потоки від фінансового інструмента коливатимуться внаслідок змін ринкових цін. Ринкові ціни включають в себе три типи ризику: ризик зміни процентної ставки, валютний ризик та інші цінові ризики, наприклад ризик зміни цін на інструменти капіталу. Фінансові інструменти, схильні до ринкового ризику включають в себе депозити та інвестиції. Ринковий ризик охоплює три типи ризику: інший ціновий ризик, валютний ризик та відсотковий ризик. Ринковий ризик виникає у зв’язку з ризиками збитків, зумовлених коливаннями цін на акції, відсоткових ставок та валютних курсів. Компанія наражатиметься на ринкові ризики у зв’язку з інвестиціями в акції, та інші фінансові інструменти.

Забезпечення визнаються, коли Компанія має теперішню заборгованість (юридичну або конструктивну) внаслідок минулої події, існує ймовірність (тобто більше можливо, ніж неможливо), що погашення зобов'язання вимагатиме вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, і можна достовірно оцінити суму зобов'язання. Компанія також створює резерв витрат на оплату щорічних (основних та додаткових) відпусток. Розрахунок такого резерву здійснюється на підставі правил Облікової політики Компанії. Розмір створеного резерву оплати відпусток підлягає інвентаризації на кінець року. Розмір відрахувань до резерву відпусток, включаючи відрахування на соціальне страхування з цих сум, розраховуються виходячи з кількості днів фактично невикористаної працівниками відпустки та їхнього середньоденного заробітку на момент проведення такого розрахунку. Також можуть враховуватися інші об’єктивні фактори, що впливають на розрахунок цього показника. У разі необхідності робиться коригуюча проводка в бухгалтерському обліку згідно даних інвентаризації резерву відпусток.

Компанія визнає дохід від надання послуг, коли (або у міру того, як) воно задовольняє зобов'язання щодо виконання, передаючи обіцяну послугу (тобто актив) клієнтові. Актив передається, коли (або у міру того, як) клієнт отримує контроль над таким активом.

При визначені вартості винагороди від управління активами Компанія відповідно до МСФЗ 15 використовує метод оцінювання за результатом. До методу оцінювання за результатом належить, зокрема, аналіз виконання, завершеного на сьогоднішній день, оцінки досягнутих результатів.

Результат визначення розміру винагороди по управлінню активами оформлюється Наказом про виплату винагороди, в якому відображається розрахунок (оцінка) досягнутих результатів на звітну дату.

Дохід від продажу фінансових активів визнається у прибутку або збитку в разі задоволення всіх наведених далі умов:

а) Компанія передає договірні права на одержання грошових потоків від такого фінансового активу;

б) Компанія передала покупцеві ризики та переваги від володіння, пов'язані з фінансовим активів;

в) за Компанією не залишається ані подальша участь управлінського персоналу у формі, яка зазвичай пов'язана з володінням, ані ефективний контроль за проданими фінансовими інструментами, інвестиційною нерухомістю або іншими активами;

г) суму доходу можна достовірно оцінити;

д) ймовірно, що до Компанії надійдуть економічні вигоди, пов'язані з операцією;

та

е)витрати, які були або будуть понесені у зв'язку з операцією, можна достовірно оцінити.

Дивіденди визнаються доходом лише у разі, якщо:

Дохід визнається у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та критеріям визнання. Визнання доходу відбувається одночасно з визнанням збільшення активів або зменшення зобов'язань.

01.06.2025р. був заключений договір суборенди № АТП 01/06 від 01.06.2025р. з ТОВ "АГРО ТРЕЙД ПРОДАКШН".01.06.2025 Компанія створила актив у формі права користування об'єктом оренди за дисконтованою вартістю майбутніх орендних платежів до 02.06.2027 у сумі 203 тис.грн. Для визначення теперішньої вартості зобов'язань з оренди була використана ринкова кредитна ставка за даними НБУ на дату початку договору оренди.

На 31.12.2025р. зобов`язання по оренді ставновить 152 тис. грн.

   Договір оренди, укладений з Товариством, не містять суттєвих опцій щодо їх продовження або дострокового припинення за одноосібним рішенням Орендаря, які б не були враховані при визначенні строку оренди. Пролонгація або розірвання договору здійснюється на загальних умовах за взаємною згодою сторін. Відповідно, потенційні майбутні грошові потоки, які не були включені до складу орендних зобов'язань, на дату звітності відсутні

У балансі (звіті про фінансовий стан) інформація про активи з права користування подається у складі основних засобів (бухгалтерський облік на субрахунку 103).

Iнформація про зобов'язання з оренди - у складі інших поточних зобов'язань (бухгалтерський облік на субрахунку 611) та у складі довгострокових зобов'язань (бухгалтерський облік на субрахунку 531).

Витрати з податку на прибуток являють собою суму витрат з поточного та відстроченого податків. Поточний податок визначається як сума податків на прибуток, що підлягають сплаті (відшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (збитку) за звітний період. Поточні витрати Компанії за податками розраховуються з використанням податкових ставок, чинних (або в основному чинних) на дату балансу.

Відстрочений податок розраховується за балансовим методом обліку зобов'язань та являє собою податкові активи або зобов'язання, що виникають у результаті тимчасових різниць між балансовою вартістю активу чи зобов'язання в балансі та їх податковою базою.

Відстрочені податкові зобов'язання визнаються, як правило, щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню. Відстрочені податкові активи визнаються з урахуванням імовірності наявності в майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можуть бути використані тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню. Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну дату й зменшується в тій мірі, у якій більше не існує ймовірності того, що буде отриманий оподаткований прибуток, достатній, щоб дозволити використати вигоду від відстроченого податкового активу повністю або частково.

Відстрочений податок розраховується за податковими ставками, які, як очікується, будуть застосовуватися в періоді реалізації відповідних активів або зобов'язань. Компанія визнає поточні та відстрочені податки як витрати або дохід і включає в прибуток або збиток за звітний період, окрім випадків, коли податки виникають від операцій або подій, які визнаються прямо у власному капіталі або від об'єднання бізнесу.

Компанія визнає поточні та відстрочені податки у капіталі, якщо податок належить до статей, які відображено безпосередньо у власному капіталі в тому самому чи в іншому періоді.

Керівництвом Компанії прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці.

 Відповідно до пункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ Податкового кодексу України, керівництвом Компанії  прийнято рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці.

Станом на кінець звітного періоду, та на дату формування фінансової звітності, Товариство не виступає ні позивачем, ні відповідачем, в судових процесах. Відповідно до власних оцінок та внутрішніх професійних консультацій керівництво Товариства вважає, що не має підстав очікувати суттєвих збитків в зв'язку із судовими справами та відповідно відсутня необхідність в формуванні резервів у фінансовій звітності.